Сверстюк Євген

Сверстюк Євген Володимирович (13 грудня 1928 року народження) – вітчизняний письменник, редактор, філософ.

Виходець із звичайної сільської родини на Волині, він пройшов тривалий шлях здобуття наукових знань. Після середньої школи хлопець вирушив до Львова. Саме там він отримав фахову підготовку в університеті за спеціальністю «логіка та психологія», а після закінчення – ступив до аспірантури Науково-дослідного інституту психології. З 1956 по 1972 рр. займався науковою та викладацькою діяльністю в різних університетах держави. Через активну позицію щодо відстоювання права на існування української культури, публічних виступів з осудом арештів інших митців-літераторів, Є. Сверстюк сам опиняється під тиском радянської влади: після слідства та обвинувачення у розповсюдженні матеріалів «самвидаву», був засуджений вироком суду до сімох років таборів (Пермський край) та п’яти років заслання до Бурятії.

Найвідомішими творами автора є публіцистичні есе, що натхнені ідеями суверенітету української культури та її «десовєтизацією», зокрема такі, як «Гострої розлуки гострий біль», «Остання сльоза», «Широке море України».

Рецензії відсутні...
Відгуки відсутні...

Назва твору *

Текст опису/рецензії *

Необов'язкові данні

Ваша оцінка твору:

  • 1-
  • 1
  • 1+
  • 2-
  • 2
  • 2+
  • 3-
  • 3
  • 3+
  • 4-
  • 4
  • 4+
  • 5-
  • 5
  • 5+

Ваше ім'я

Ваш E-mail

Посилання на обкладинку книги

Ваше ім'я *

Назва твору *

Текст відгуку *

Необов'язкові данні

Ваша оцінка твору:

  • 1-
  • 1
  • 1+
  • 2-
  • 2
  • 2+
  • 3-
  • 3
  • 3+
  • 4-
  • 4
  • 4+
  • 5-
  • 5
  • 5+

Ваш E-mail